Патології кульшового суглоба, які можуть призвести до необхідності ендопротезування

Поверніть свободу та легкість рухів без постійного болю. Преміальні італійські імпланти суглобів Gruppo Bioimpianti з високою біосумісністю та клінічно доведеною довговічністю.

Кризові стани кульшового суглоба, які потребують серйозного лікування. Причини болю в суглобі.

Патології кульшового суглоба – це великий ряд запальних, вроджених, дегенеративних та травматичних станів, які викликають руйнування та погіршення функцій суглоба, стійкі больові синдроми, псування якості життя.

Найбільш поширеними захворюваннями тазостегнового суглоба є:

АРТРОЗ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА або КОКСАРТРОЗ: руйнування суглобового хряща кульшового суглоба. Це хвороба з прогресуючим дегенеративним розвитком, яка з часом викликає посилення больової симптоматики та обмеження рухів суглоба.
ПЕРЕЛОМ ШИЙКИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ – найчастіша травма у літніх людей.

Артроз – це хронічне дегенеративне захворювання, яке вражає капсулу, зв’язки та хрящ, поступово зношуючи суглоб.

Перелом стегнової кістки – одна з найнеприємніших подій, спричинених остеопорозом, тобто втратою якості кістки, що трапляється як у літніх пацієнтів, так і у молодших з порушеннями обміну речовин.

Захворювання кульшового суглоба також можуть діагностуватися у молодих пацієнтів, наприклад, бурсит і тендиніт, спричинені перевантаженням або повторюваним стресом, як у спорті.

Артроскопія кульшового суглоба значно спростила ранню діагностику захворювань кульшового суглоба. Вона також дала змогу проводити профілактичні методи лікування, такі як відновлення невеликих уражень або корекція незначних деформацій для усунення болю та запобігання виникненню непоправних пошкоджень.

Інші захворювання, патології та причини болю в стегні:

ТРОХАНТЕРИЧНИЙ БУРСИТ (або трохантерит, вертлюговий бурсит) викликається запаленням синовіальної сумки (або вертлюгової сумки, бурси).

Вертлюгова сумка – це структура, розташована між сухожиллями стегна і кісткою, з функцією «амортизатора»; складається з м’яких тканин, має функцію зменшення тертя в латеральній ділянці між трохантером (вертлюгом) та широкою фасцією стегна.

Основний прояв трохантериту — виражений біль на зовнішній ділянці стегна, який посилюється під час ходьби, або лежанні на ураженому боці.

ВРОДЖЕНА ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА (ДКС) – це еволюційна мальформація, що складається з комплексу аномалій розвитку та моделювання головки стегнової кістки та вертлюжної западини. Вона виникає у внутрішньоутробному періоді та, якщо її не виявити негайно після народження, може призвести до поступової втрати зв’язку між головкою стегнової кістки та вертлюжною западиною, що в найсерйозніших випадках призводить до постійного вивиху стегна або підйому головки стегнової кістки над вертлюжною западиною.
АВАСКУЛЯРНИЙ НЕКРОЗ ГОЛОВКИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ (АВН) полягає у загибелі клітин кістки в апікальній частині головки стегнової кістки. Зона загибелі клітин (або некрозу) може бути різної протяжності.

Наслідком некрозу є зміна анатомії області з втратою міцності кісткового каркаса, що призводить до руйнування верхнього полюса головки. Таким чином, у зоні навантаження створюється заглиблення з деформацією головки стегнової кістки.

СТЕГНОВО-АЦЕТАБУЛЯРНИЙ КОНФЛІКТ (ФАІ, FEMORO ACETABULAR IMPINGEMENT – феморо-ацетабулярний імпіджмент) – це патологія, спричинена порушенням контакту між головкою стегнової кістки та вертлюжною западиною під час руху суглоба. Це нещодавно визначена патологія, яка була визнана причиною раннього остеоартриту у молодих пацієнтів.
СИНДРОМ КЛАЦАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА (синдром «клацаючого стегна» або coxa saltans): характеризується клацанням або відчуттям клацання, яке пацієнт відчуває, коли сухожилля поблизу кульшового суглоба ковзають по кісткових виступах.

КОКСАРТРОЗ

АРТРОЗ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА (КОКСАРТРОЗ) передбачає пошкодження суглобового хряща кульшового суглоба.

Це поступове дегенеративне захворювання, що характеризується посиленням болю та скутості, що обмежує рухливість суглоба.

Артроз може бути примітивним, тобто без певної причини, або вторинним, тобто спричиненим вродженими (дисплазія) або дитячими захворюваннями кульшового суглоба, наслідком переломів, остеонекрозу, попередніх суглобових інфекцій або інших патологій.

Початок примітивної форми зазвичай відбувається після 60 років, тоді як вторинні форми (особливо як наслідок дисплазії) можуть вражати молодших пацієнтів.

Типовим початком коксартрозу є біль у паху, який з часом поширюється вздовж передньої поверхні стегна. Деякі пацієнти скаржаться на біль у сідницях або збоку стегна.

РІВНІ БОЛЮ:

Спочатку біль виникає після тривалого навантаження, а пізніше також після відновлення активності після відпочинку (вставання з ліжка або стільця).
Біль може поступово почастішати та призвести до обмеження рухів суглобів і кульгавості.
Пробудження вночі через біль пов’язане з важким артрозом.

ДІАГНОСТИКА КОКСАРТРОЗУ

Стандартної рентгенографії ураженого кульшового суглоба (передньо-задньої поверхні тазу та латеральної) достатньо для діагностики коксартрозу.

Типові рентгенологічні ознаки артрозу кульшового суглоба включають:

Виснаження суглобового краю (викликане руйнуванням хряща, який є рентгенопрозорим, тобто виглядає як порожній простір всередині суглоба);
Наявність остеофітів (невеликих кісткових відростків поблизу суглоба);
Наявність жеод (ділянок втрати кісткової тканини в стегновій кістці або вертлюжній западині);
Наявність кісткового склерозу (ділянки потовщення кістки під зношеним або ураженим хрящем).

Надана інформація не є медичною порадою і не призначена для заміни медичної консультації. За жодних обставин ця інформація не повинна замінювати консультацію, обстеження чи діагноз, поставлений лікарем.

Наскільки дієві методи консервативної (нехірургічної ) терапії для лікування захворювань кульшового суглоба

Лікування захворювань кульшового суглоба залежить від тяжкості симптомів, ступеня дегенерації хряща. Які існують види нехірургічної терапії патологій кульшового суглоба та наскільки вони ефективні?

Необхідна допомога з вибором клініки чи спеціаліста з ендопротезування?

Пам’ятайте, що точний тип та конфігурацію ендопротеза може визначити лише ваш лікуючий ортопед-хірург. Залиште запит, і ми підкажемо, які провідні медичні центри України працюють з оригінальною італійською продукцією Gruppo Bioimpianti, та допоможемо отримати інформаційну підтримку.